Визначено лідерів трудового суперництва серед держпідприємств лісового господарства Вінниччини

4 квітня цього року під головуванням начальника Вінницького ОУЛМГ Анатолія Бондаря відбулося засідання колегї обласного управління лісового та мисливського господарства. Проаналізовано господарсько-фінансову діяльність підприємств за перший квартал 2018 року, визначено лідерів трудового суперництва. Ними стали ДП «Дашівське ДЛМГ» (1 місце, директор Кавуненко В.В., головний лісничий Криса В.Д.), ДП «Вінницький лісгосп» (2 місце, Попельнюк В.В., Ільченко Є.В.) та ДП «Іллінецький лісгосп» (3 місце, Романович А.В., Пальченко В.В.).
Ефективність діяльності кожного держпідприємства лісового господарства області оцінюється за чіткими критеріями, які демонструють, наскільки успішно в тому чи іншому держлісгоспі справляються із головним завданням, поставленим перед лісівниками державою – збереженням, охороною та відтворенням лісів. Окрім стану лісового господарства та лісових культур (об’єми заготовленого насіння, посадкового матеріалу, успішність весняної лісокультурної кампанії, відсоток приживлюваності культур і т. д.), до уваги береться і рівень охорони та захисту лісів (ефективність роботи рейдових бригад), стан мисливського господарства, лісозаготівельна та деревопереробна діяльність, рівень механізації при створенні та догляді за лісовими культурами. Враховується і критерій зростання обсягів реалізованої продукції, продуктивність праці, стан розрахунків підприємства по податках та обов’язкових платежах, стан оплати праці.
Приємно здивував Іллінецький держлісгосп, який вперше за останні роки виборов законну «бронзу» - посів 3 місце. За словами начальника ВОУЛМГ Анатолія Бондаря, це є свідченням цілеспрямованої й ефективної роботи керівництва та трудового колективу. Якщо пригадати, що найкращим показником роботи ДП «Іллінецький лісгосп» було 7 місце за перше півріччя 2006 року, то прогрес в роботі (з постійних за ці роки 10-11 місць) – разючий! За перше півріччя 2015 року – вже 4 місце в трудовому суперництві серед споріднених підприємств. І ось зараз – почесне третє місце! Радує закономірний результат роботи іллінецьких лісівників. Це – свідчення потужної, цілеспрямованої, впевненої діяльності особисто директора Романовича А.В., очолюваного ним колективу. Зміна лідерів трудового суперництва – гарний сигнал, стимул для подальшого підвищення ефективності лісогосподарського виробництва. А тут важлива постійна, довготривала, планомірна робота всього трудового колективу держпідприємства. Іллінецький держлісгосп впевнено відроджує колишню славу!
Іллінецький лісгосп спромігся в 2017 році збільшити переробку деревини на 260%! Це – найкращий результат серед восьми деревообробних дільниць держпідприємств лісового господарства Вінниччини,
Як завжди, лідер трудового суперництва у 1-му кварталі – ДП «Дашівське ДЛМГ», яке є яскравим взірцем ефективного поєднання ведення мисливського господарства з вирощуванням високоякісних лісових культур. Тут вміло займаються водночас і лісовим, і мисливським, і сільським господарством.
Другими в трійці лідерів трудового суперництва стали лісівники ДП «Вінницький лісгосп». Тут стабільно демонструють високий рівень ведення лісового господарства.

 

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ


фото - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуації Вінниччини

  • 29.03.2021
  • |
  • Загальні новини
  • |
  • Автор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ

Вінницькі лісівники закликають: збережи життя, не пали!

На жаль, підпалювати торішню траву чи залишки стерні на ниві – то варварські пережитки радянщини, які з українців не можуть витіснити ні роз’яснення, ні законодавство, ні небезпека, яку несе цей, на перший погляд, безпечний вогник. Спалювання стерні та сухої трави – це порушення закону, загроза виникнення лісових пожеж, а також це нищення усього живого, що є у грунті, траві, в очеретах та заростях кущів.
Стрічка новин Вінниччини рясніє повідомленнями про масові підпали сухих рослинних решток. Лише за вчорашній день рятувальники виїжджали 14 разів на ліквідацію загорянь сухої рослинності. І ця картина повторюється щороку: палаючі ниви, пасовиська, лісосмуги, узбіччя автотрас...
Лісівники Вінниччини закликають населення ставитись із повагою до природи та закону. Палаючі головешки з поля перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Лише один відсоток пожеж у природному середовищі виникає внаслідок прямих ударів блискавки, виверження вулканів, самозаймистість торфу, вугілля. Решта - наслідок людської необережності та недбалості. Нагадуємо, що порушника чекає штраф за самовільне спалювання рослинних решток у сумі:
- від 3060 до 6120 гривень для громадян;
- 15300-21420 гривень для чиновників;
- 6120-12240 грн у природно-заповідному фонді для громадян;
- 21420-30600 грн у природно-заповідному фонді для чиновників.
Вогонь може з легкістю перекинутись не лише на лісові масиви, що межують з полем, але й на житло населених пунктів!
А ще підпал сухої трави – це нищення екосистеми. Адже гинуть тварини. У сухій траві сплять перші березневі малюки-зайчата та дітлашня інших видів. Часто не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних кладок пташенята. А ще - ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – усі вони є мешканцями цієї екосистеми, виконуючи свою корисну роль у природі!
У вогні гинуть рослини, бо знищується насіння однорічних та дворічних трав, частково або повністю - коренева система та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. Після пожежі  значно збіднюється видовий склад місцевої флори.
Рука палія нищить родючий чорнозем, випалюючи найцінніший гумус, внаслідок чого погіршується якість грунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють грунт, які не скоро відновляться у випаленій землі.
При згорянні  утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
Бережіть ліс, бережіть природу!
На жаль, підпалювати торішню траву чи залишки стерні на ниві – то варварські пережитки радянщини, які з українців не можуть витіснити ні роз’яснення, ні законодавство, ні небезпека, яку несе цей, на перший погляд, безпечний вогник. Спалювання стерні та сухої трави – це порушення закону, загроза виникнення лісових пожеж, а також це нищення усього живого, що є у грунті, траві, в очеретах та заростях кущів.
Стрічка новин Вінниччини рясніє повідомленнями про масові підпали сухих рослинних решток. Лише за вчорашній день рятувальники виїжджали 14 разів на ліквідацію загорянь сухої рослинності. І ця картина повторюється щороку: палаючі ниви, пасовиська, лісосмуги, узбіччя автотрас...
Лісівники Вінниччини закликають населення ставитись із повагою до природи та закону. Палаючі головешки з поля перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Лише один відсоток пожеж у природному середовищі виникає внаслідок прямих ударів блискавки, виверження вулканів, самозаймистість торфу, вугілля. Решта - наслідок людської необережності та недбалості. Нагадуємо, що порушника чекає штраф за самовільне спалювання рослинних решток у сумі:
- від 3060 до 6120 гривень для громадян;
- 15300-21420 гривень для чиновників;
- 6120-12240 грн у природно-заповідному фонді для громадян;
- 21420-30600 грн у природно-заповідному фонді для чиновників.
Вогонь може з легкістю перекинутись не лише на лісові масиви, що межують з полем, але й на житло населених пунктів!
А ще підпал сухої трави – це нищення екосистеми. Адже гинуть тварини. У сухій траві сплять перші березневі малюки-зайчата та дітлашня інших видів. Часто не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних кладок пташенята. А ще - ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – усі вони є мешканцями цієї екосистеми, виконуючи свою корисну роль у природі!
У вогні гинуть рослини, бо знищується насіння однорічних та дворічних трав, частково або повністю - коренева система та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. Після пожежі  значно збіднюється видовий склад місцевої флори.
Рука палія нищить родючий чорнозем, випалюючи найцінніший гумус, внаслідок чого погіршується якість грунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють грунт, які не скоро відновляться у випаленій землі.
При згорянні  утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
Бережіть ліс, бережіть природу!