Визначено лідерів трудового суперництва серед держпідприємств лісового господарства Вінниччини

4 квітня цього року під головуванням начальника Вінницького ОУЛМГ Анатолія Бондаря відбулося засідання колегї обласного управління лісового та мисливського господарства. Проаналізовано господарсько-фінансову діяльність підприємств за перший квартал 2018 року, визначено лідерів трудового суперництва. Ними стали ДП «Дашівське ДЛМГ» (1 місце, директор Кавуненко В.В., головний лісничий Криса В.Д.), ДП «Вінницький лісгосп» (2 місце, Попельнюк В.В., Ільченко Є.В.) та ДП «Іллінецький лісгосп» (3 місце, Романович А.В., Пальченко В.В.).
Ефективність діяльності кожного держпідприємства лісового господарства області оцінюється за чіткими критеріями, які демонструють, наскільки успішно в тому чи іншому держлісгоспі справляються із головним завданням, поставленим перед лісівниками державою – збереженням, охороною та відтворенням лісів. Окрім стану лісового господарства та лісових культур (об’єми заготовленого насіння, посадкового матеріалу, успішність весняної лісокультурної кампанії, відсоток приживлюваності культур і т. д.), до уваги береться і рівень охорони та захисту лісів (ефективність роботи рейдових бригад), стан мисливського господарства, лісозаготівельна та деревопереробна діяльність, рівень механізації при створенні та догляді за лісовими культурами. Враховується і критерій зростання обсягів реалізованої продукції, продуктивність праці, стан розрахунків підприємства по податках та обов’язкових платежах, стан оплати праці.
Приємно здивував Іллінецький держлісгосп, який вперше за останні роки виборов законну «бронзу» - посів 3 місце. За словами начальника ВОУЛМГ Анатолія Бондаря, це є свідченням цілеспрямованої й ефективної роботи керівництва та трудового колективу. Якщо пригадати, що найкращим показником роботи ДП «Іллінецький лісгосп» було 7 місце за перше півріччя 2006 року, то прогрес в роботі (з постійних за ці роки 10-11 місць) – разючий! За перше півріччя 2015 року – вже 4 місце в трудовому суперництві серед споріднених підприємств. І ось зараз – почесне третє місце! Радує закономірний результат роботи іллінецьких лісівників. Це – свідчення потужної, цілеспрямованої, впевненої діяльності особисто директора Романовича А.В., очолюваного ним колективу. Зміна лідерів трудового суперництва – гарний сигнал, стимул для подальшого підвищення ефективності лісогосподарського виробництва. А тут важлива постійна, довготривала, планомірна робота всього трудового колективу держпідприємства. Іллінецький держлісгосп впевнено відроджує колишню славу!
Іллінецький лісгосп спромігся в 2017 році збільшити переробку деревини на 260%! Це – найкращий результат серед восьми деревообробних дільниць держпідприємств лісового господарства Вінниччини,
Як завжди, лідер трудового суперництва у 1-му кварталі – ДП «Дашівське ДЛМГ», яке є яскравим взірцем ефективного поєднання ведення мисливського господарства з вирощуванням високоякісних лісових культур. Тут вміло займаються водночас і лісовим, і мисливським, і сільським господарством.
Другими в трійці лідерів трудового суперництва стали лісівники ДП «Вінницький лісгосп». Тут стабільно демонструють високий рівень ведення лісового господарства.

 

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ


  • 24.06.2020
  • |
  • Загальні новини
  • |
  • Автор:  Пресслужба ВОУЛМГ

У лісах Вінниччини цвіте іван-чай

Спробуйте приготувати український чай - справжній еліксир здоров’я
Починаючи з червня і до самого кінця літа лісові зруби та ділянки з молодими культурами прикрашають досить високі трав’янисті рослини з свічеподібними суцвіттями насиченого рожево-бузкового кольору. Цю рослину у науковій термінології знають як зніт або хаменерій вузьколистий, а місцеві назви - кипрій, дикий льон, верба-трава, Богородиціна трава, єлушник, дрімота, вербова трава, маточник, хлібник. Та все ж найвідоміше його ймення - іван-чай. Справді, ця назва рослини доволі виправдана, адже при дотриманні певної технології можна власноруч заготовити сировину для приготовання гарячого напою. До того ж, дуже корисного.
 
Іван-чай – не лише гарна на вигляд рослина, а й прекрасний медонос. До речі, його здавна зостосовували у народній медицині: для лікування головного болю, безсоння, зміцнення організму, для загоювання ран, як обволікаючий і протизапальний засіб. А ще іван-чаю приписують омолоджуючу, легку заспокійливу дію. Все це завдяки дубильним речовинам, алкалоїдам, цілому набору вітамініів (серед них – і вітамін С), мікроелементів, що містять різні частини рослини. І листя, і кореневища споживають у їжу (салат, борщ, пюре, випічка із борошна, приготованого з коренів)... А ще з рослини готують косметичні маски для шкіри. Про це можна говорити окремо, сьогодні ж – про те, з чого починається, продовжується, завершується день більшості українців, - про чай. Сьогодні фасований чай з кіпрею можна придбати у крамницях здорового харчування, супермаркетах чи замовити в інтернеті. А можна піти до лісу, заготовити сировину власноруч.
Для приготування чаю збирати слід лише листя. Час заготівлі - період цвітіння, причому кажуть, що серпневе листя дає зовсім інший колір приготованого напою. Зірвані листочки варто помити, сушити у тіні або на горищі з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 5-7 см на папері або тканині. Це традиційний спосіб, тут можна експериментувати, готуючи чайний збір лісових трав. Додайте до іван-чаю чебрець, цвіт липи, бузини, аптечної ромашки, м’яту, суницю, звіробій – і отримаєте неперевершений за смаком та лікувальними властивостями напій! Головне – знати дії трав і не передати куті меду.
А можна приготувати ферментований чай, який за смаком дуже близький до високоякісних сортів китайського зеленого чаю! Правда, з цим треба трішки погратися.
Від ступеню ферментації залежить колір чаю – зелений, червоний або чорний – та смакові властивості.
Перший етап ферментації – в’яління. Для цього листочки потрібно загорнути у вологу тканину і залишити приблизно на добу, лише не на сонці. Дехто залишає листя у пакеті. Далі підготоване листя мнуть, скручують або навіть перепускають черед м’ясорубку (останній спосіб дозволяє приготувати гранульований чай). Можна обробляти листя качалкою, дерев’яним молотком – головне тут завдання – пошкодити лдисточки, щоб вони пустили сік. 
Потім сировину складають у керамічний або емальований посуд, накривають тканиною і залишають на певний час (6-14 годин) при температурі 24-26°C. То і є власне процес ферментації. Чим довша витримка, тим насиченішим буде смак чаю, більш схожим уже до чорного. Про початок ферментації свідчитиме зміна запаху сировини – від трав’яного до фруктового. Не можна перетримувати процес ферментації.
Далі – сушіння у спеціальній сушарці, духовці при ни зькій температурі або у теплому місці. Під час сушіння перевертайте листочки. Дуже важливо не пересушити листя, щоб не втратити смак і корисні речовини!
Кажуть, що той, хто спробує ферментований чай із кіпрею, уже не повернеться до традиційного китайського чи індійського. Так що – пробуйте, наш подільський ліс багатий цією рослиною, хоча трациційно у мережі магазинів цей чай позиціонують як карпатський. 
Пам’ятайте, що збирати варто здорові, не пошкоджені хворобами, комахами, не забруднені пилом рослини. А ще якісна сировина лікарських трав має заготовлятися у екологічно чистому місці, хоча б на відстані 250 метрів від автомагістралі, де відсутні поряд шкідливі стоки, скупчення відходів, сміття.
І на завершення нагадуємо, що лісівники Вінниччини створюють ліси майбутнього для своїх нащадків. Бережіть їхню працю, адже ліс – справжня природна скарбниця, головне з мудрістю та раціонально використовувати її багатства. Не забувайте про правила перебування у лісі, збирайте трави, ягоди, квіти, гриби за потребою, не знищуйте кореневище, бережіть види, які охороняються Червоною книгою. Збирайте лісові лікарські рослини обережно, не пошкоджуючи молодих лісових культур.